Мобільний..шоб його…

І зранку я дощем холодним хлину
 

А твоє небо,хоч осіннє, та блакить

Я тихо йду варити каву,

А ти — демонстративно покурить.


І знову краплями води, я набираю наморе твій

І не дочекатися твого «зажди»

І може грім у слухавку і чутно твій

Та цього разу, вибач, він німий  

Чи може на серветці вологій білій

Мені залишити номер свій єдиний?

І якщо зі мною трапиться оф-лайн

То ти дзвони, не забувай.


І не бреши, що номер мій ти добре знаєш

І дзвониш часто і про мене пам*ятаєш

Серветка ця…це так, в кафе папір звичайний

Та й створена для того, щоб її зім*яли


Тож не лишаю на вологій білій

Номер свій мобільний.

Севетка ця все добре пам*ятає

Це ти набрати ніколи не згадаєш